Історя школи



Історія

 
 
 
 
Правдівської (Хоробрівської) середньої школи
 
 
У 30 - х роках була заснована початкова школа. В яких було 2 вчителі - подружжя Вибранець: Федір і Марія. Вони навчали 60 - 65 учнів. Школа розміщалась в двох маленьких приміщеннях. Знання учням давали примітивні. їм прищеплювались слухняність і покора панам, греко-католицькій церкві. Навчання проводилося примусово на польській мові, не дивлячись на те, що в школі 85% дітей українців. В ті ж роки на кошти населення були побудовані примітивні хати - читальні, де збиралась молодь і таємно від представників польської буржуазної влади проводилася агітаційна робота.
 
 
Всі культурні заходи могли відбуватися тільки з дозволу пана ксьондза та пана поліціянта, які весь час намагались перешкодити прогресивній роботі хат - читалень.
 
 
З липня 1944 року по травень 1951 року територія села входила в склад Польщі.
 
 
В селі працювала початкова школа з польською мовою.
 
 
Зразу, в листопаді 1951 року в колишньому будинку -фільварку поміщика Крушевського була організована початкова школа, завідуючим якої був Іщенко Олексій Іванович.
 
 
А з вересня 1952року була реорганізована у семирічну школу. Працювало 5 вчителів, директором був затверджений географ Браславський Л. І. після нього стає директором нашої семирічки мовник Крицька Валентина Митрофанівна, але довго вона не працювала. Після неї директором стає Іщенко О. І. В 60 – х роках Іщенко із сім’єю виїжджає до Маріуполя, а на його місце Сокальське райвно направляє директором Грабового В. І. На його місце був призначений Козачук М. А. Навчання у школі проводилось у дві зміни.
 
 
Щороку школа зміцнювала свою навчально-матеріальну базу. Вчителі брали активну участь у ліквідації неписемності, були активістами села.
 
 
В 1964 році було здійснено добудову на 8 класних кімнат і в 1965 - 66 навчальному році реорганізовано у середню школу, директором якої був Козачук Микола Антонович. За час існування школи велику допомогу в зміцненні матеріальної бази надав колгосп "Україна". Щорічно в середньому асигнував до 1600 крб. За час існування школи 321 випускник одержав атестат зрілості, з них 27 одержали вищу освіту.
 
 
В 1967 - 68 році в школі було відкрито групу подовженого дня, вихователем була призначена Зборовська Ліда Федорівна.
 
 
Школа подовженого дня відігравала важливу роль у здійсненні загального обов'язкового навчання дітей. Батьки охоче віддавали дітей. Перебування учнів під наглядом вихователів протягом цілого дня сприяло кращій організації їх всіх. А також давало змогу батькам працювати на виробництві, колгоспі, брати активну участь у громадському житті.
 
 
В 1968 році школа перейшла на кабінетну систему навчання, яка відігравала велику роль в підвищенні якості знань учнів , створюючи умови для використання найефективніших форм і методів роботи з учнями.
 
 
Ініціатором створення кабінету був вчитель англійської мови Шевчук Олег Юліанович, який обладнав кабінет в 1966 році, а в 1977 році вчитель фізики Гентуш Микола Андрійович обладнав фізичний кабінет.
 
 
Певний досвід з використання технічних засобів навчання нагромадили такі вчителі: Шевчук Олег Юліянович, Гентуш Микола Андрійович, Лукомська Валентина Іванівна, Жемела Богдан Григорович та інші.
 
 
В 1972 році було введено в програму Правдівської середньої школи початкову військову підготовку, керівником якої був призначений Шевчук Олег Юліянович.
 
 
В 1972 році кабінет початкової військової підготовки був оформлений Шевчуком Олегом Юліяновичем, а в 1978 році згідно нових вимог кабінет був переоформлений керівником початкової військової підготовки Бучмою Петром Івановичем.
 
 
В 1976 році силами учнів був побудований стрілковий тир.
 
 
В 1975 році під керівництвом вчителя Шевчука Олега Юліановича була створена кімната бойової і трудової слави.
 
 
З 1973 року в навчальну програму введено уроки виробничого навчання з поглибленим вивченням водіння трактора.
 
 
Інструктором був призначений Свистун Ярослав Васильович, ним було оформлено кабінет механізації.
 
 
З виїздом Козачука М. А. директором школи був призначений молодий філолог, випускник Дрогобицького педінституту Бриняк П. Г., якого пізніше замінив математик, випускник Львівського університету Свистун І. В.
 
 
За роки його роботи було зроблено парове опалення, побудована котельня, побудована навчальна майстерня, де проводилось виробниче навчання (механізація).
 
 
Учителі фізкультури проводили уроки взимку на вулиці, і в 90 – х роках на колгоспних зборах учень 10 класу Свйвонтик В. вийшов на сцену і попросив у голови колгоспу та голови сільської Ради збудувати спортзал.