---

---

ПОРЯДОК   подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування)

 

  Загальні питання 

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». 
2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню). 
3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники закладу та інші особи. 
4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації. 
5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях: 

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. 

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

- систематичність (повторюваність) діяння;

- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню) 

1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти керівнику закладу. 
2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява). 
3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладу отримує секретар, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу. 
4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності –  керівник закладу або його заступник. 
5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування). 
6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу. 
7. Датою подання заяв є дата їх прийняття. 
8. Розгляд Заяв здійснює керівник закладу з дотриманням конфіденційності.

 

Відповідальна особа

1. Відповідальною особою призначається працівник закладу освіти з числа педагогічних працівників.
2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення керівника закладу.
3. Відповідальна особа призначається наказом керівника закладу.
4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.

 Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) 

1. За результатами розгляду Заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб. 
2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін. 
3. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання. 
4. Комісія створюється наказом керівника закладу. 
5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи. 
6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами. 
7. Якщо Комісія визначила що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей. 
8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого. 
9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

Терміни подання та розгляду Заяв

1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву. 
2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом  1 робочого дня з дати подання Заяви. 
3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3  робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування. 
4. За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії

 

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

 

Що робити, якщо є підозра про булінг – алгоритм дій

Під час міні-EdCamp’у в Охтирці провідні фахівчині відділу психолого-методичної підтримки Служби освітнього омбудсмена Анна Овдієнко та Наталія Заріцька розповіли про те, як школі правильно реагувати на випадки цькування.

“Нова українська школа” публікує порядок дій із поясненнями.

*Текст підготовлено в межах проєкту USAID_ВзаємоДія, мета якого – доброчесне українське суспільство з нульовою толерантністю корупції. Зокрема, проєкт розробив антикорупційні інструменти для уроків. Більше про них читайте за цим посиланням.

Алгоритм розроблено згідно з наказом МОН від 28.12.2019 №1646 і рекомендацій, підготованих за участі освітнього омбудсмена.

ПЕРШІ КРОКИ

Крок 1. Необхідно повідомити директору школи про випадок булінгу або підозру щодо нього. Це можуть зробити всі учасники освітнього процесу: учні, батьки та педагоги.

Повідомлення мають прийматись усно або письмово, особисто або засобами електронної комунікації.

“Чому це важливо проговорити для вчителів? Тому що часто ми схильні менше приділяти уваги саме усним повідомленням або повідомленням в груповому чаті. Проте всі ці повідомлення від батьків і учнів необхідно вважати саме заявою про булінг”, – зазначає Анна Овдієнко.

Проте вона радить звертатися письмово і казати про це батькам та учням.

“У такому випадку є чітка заява – задокументована, з датою, з реєстраційним номером. У випадку, якщо щось буде зроблено неправильно або дій не буде вжито, письмова заява буде доказом для звернення в інші інстанції”.

Крок 2. Директор впродовж першої доби від отримання повідомлення має обов’язково повідомити про випадок:

• поліції;
• батькам учнів-учасників булінгу;
• службі у справах дітей для того, щоби з’ясувати причини випадку булінгу та усунути їх, а також для соціального захисту дітей, які стали сторонами булінгу;
• додатково – центру соціальної служби для сім’ї та молоді. Цей центр має оцінити потреби сторін булінгу, визначити методи соціальної роботи, визначити та потім надати соціальні послуги, забезпечити психологічну підтримку.

Важливо: Якщо трапився випадок, через який дитина потребує медичної допомоги, то директор обов’язково має викликати швидку.

Крок 3. Директор має скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу впродовж 3-х робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення.

Комісія може розглядати заяву не більше 10-ти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

КОМІСІЯ І ЗАСІДАННЯ

Комісія має бути затверджена на початку навчального року. Постійний склад:

• голова (зазвичай це директор);
• педагогічні працівники;
• практичний психолог;
• соціальний педагог;
• представник служби у справах дітей;
• представник центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Варіативний склад комісії: батьки, сторони булінгу та інші представники суб’єктів реагування (органи місцевого самоврядування, засновник закладу освіти або уповноважений ним орган та територіальні органи національної поліції).

Як відбувається засідання комісії:

1. Секретар має повідомити всім членам, заявнику та іншим зацікавленим особам про порядок денний засідання, дату, час і місце проведення, надати або надіслати необхідні матеріали. Це все має відбуватися не пізніше 18-ї години за день до засідання комісії. Тобто, якщо засідання заплановано на вівторок, то не пізніше, ніж о 18-й годині понеділка мають бути поінформовані всі члени комісії.
2. Щоби засідання вважалося правомірним, повинні бути ⅔ її членів. Рішення комісія ухвалює більшістю голосів через відкрите голосування. У випадку, якщо голоси розділилися навпіл, останнім голосом є голос директора, оскільки він є головою комісії.
3. Протягом засідання секретар комісії веде протокол. Є форма цього протоколу, згідно з додатком до наказу:

Завантажити документ

4. У протоколі зазначається, які рішення ухвалює комісія, визначено потреби сторін булінгу в соціальних та психолого-педагогічних послугах, перераховано їх. А також – які мають бути вжиті інші заходи для усунення причин булінгу, рекомендації для педпрацівників, батьків або інших законних представників неповнолітньої особи.
5. Керівник закладу освіти наказом має оформити протокол засідання комісії.

Діяльність комісії не закінчується на тому, щоби визначити, що робити. Після вжитих заходів вона має далі збиратися на заплановані засідання і моніторити ефективність заходів виховного впливу, визначати, чи треба їх коригувати.

ПРИКЛАДИ СИТУАЦІЙ

Ситуація 1

“Протягом 5 років мою доньку та інших дітей класу тероризують кілька однокласників. Батьки неодноразово проводили збори, на яких писали заяви директорці з проханням розібратись. Директорка заяви приймала, а допомоги жодної. У нас все добре, говорила вона. Тільки за цей рік донька отримала два синці на обличчі та неодноразово чула погрози”.

Що було правильно: Відповідно до алгоритму, правильно було те, що батьки звернулися до директора, що була написана заява. Заклад освіти правильно зробив, що її зареєстрував.

Що було не правильно: жодних дій далі не вживалось.

Анна Овдієнко додає: “Часто кажуть, що це була гра, одноразова ситуація, конфлікт, і його вже залагоджено.

З цього звернення ми бачимо, що говориться про кілька випадків нанесення шкоди, цькування. Тобто, є систематичність. Систематичність – важлива ознака булінгу, яка відрізняє булінг від одноразового конфлікту”.

Ситуація 2

Людина звернулась зі скаргою на урядову гарячу лінію за номером 1545 про булінг та мобінг у закладі: “Обіцяли протягом 5 днів створити комісію для перевірки. Не припиняється систематичне цькування. Почалися перевірки педагогів, які підтримують жертву”.

Що було неправильно:

1. Комісію обіцяли створити протягом 5 днів, хоча вона має бути вже створена. Коли відбувається булінг, комісія скликається, а не створюється.
2. Комісія має бути скликана не протягом 5-ти, а протягом 3-х робочих днів.

Ситуація 3

“На уроці учень А вдарив учня Б, унаслідок чого учень Б отримав закриту черепно-мозкову травму та струс головного мозку. Після цього учень Б намагався звернутися по допомогу до директорки, але та до дитини не вийшла. Потім учень Б піднімався сходами, де сталася друга сутичка. Учень Б самостійно звернувся до медичної сестри, яка зателефонувала батькам через те, що виявила симптоми струсу.

Батьки не мали змоги забрати учня й попросили викликати швидку допомогу. Директорка забороняла викликати швидку. Після заяви батьків про булінг було скликано комісію з розгляду випадків булінгу. За результатами засідання, було складено акт про нещасний випадок, де заперечували факти вчинення насильства. Учень А під час роботи комісії та після розгляду продовжував погрожувати учню Б та його сестрі”.

Що було неправильно:

1. Директорка не мала права не реагувати. Учень може звернутись навіть усно. Вона мала прийняти заяву та викликати швидку допомогу.
2. Учителька була свідком. Вона мала втрутитися й потім повідомити про випадок.
3. “Ми не можемо це визнати булінгом або нещасним випадком. Комісія не є судом. Шкільна комісія мала залагодити ситуацію, розробити рекомендації. Усе це називається булінгом, проте законодавчо термін “булінг” та адміністративну відповідальність визначає лише суд”, – каже Анна Овдієнко.

Повноваження шкільної комісії – це дізнатись причини ситуації, визначити, що робити, моніторити ефективність вжитих дій.

ТРУДНОЩІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИНИКНУТИ

1. Оціночне ставлення до булера, жертви та свідків.

“З одного боку, оцінки спрощують наше життя. Але з іншого – створюють фільтр, через який ми дивимось на ситуацію. У розгляді булінгу такий фільтр стає перешкодою для того, щоб об’єктивно сприймати інформацію.

Це збільшує можливість того, що будуть пропущені якісь деталі. Або ж можна своєю поведінкою поглибити ситуацію. Якщо булеру одразу висловити несхвалення поведінкою, спробувати його покарати, назвати булером та тиснути на нього, то імовірніше, цей ярлик буде на дитині й вона далі діятиме так. Краще чинити безоціночно і ставити уточнювальні запитання, щоб учні самі оцінювали свою поведінку”, – пояснює Анна Овдієнко.

2. Спокуса вершити правосуддя

“Це про те, що педагогічні працівники виходять із більш владної позиції до учнів. Проте ви не суддя, щоби чітко сказати: ти – маєш рацію, ти – винний, тебе покарано, тебе заохочено. Ваше завдання – не дати оцінку, а створити безпечну платформу для висловлення, щоб учні могли самі оцінити свою поведінку”, – каже пані Анна.

3. Особливе (позитивне) ставлення до будь-якої зі сторін.

 

 

                                                                                                                  План заходів

з запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти

на 2023-2024 навчальний рік

 

 ЗАТВЕРДЖЕНО

 _______________О.Дідич

                                                                                  06.09.2023 №______/ОД

 

                                                        План заходів

з запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти

на 2023-2024 навчальний рік

 

№з/п	Назва заходу	Термін виконання	Відповідальні
1	Опрацювати нормативно-правові документи щодо профілактики негативних проявів в учнівському середовищі	Серпень, вересень	Адміністрація ліцею, педагогічні працівники
2	Проводити профілактично-просвітницькі заходи з профілактики булінгу (цькуваню), жорстокої та протиправної поведінки, конфліктів в учнівських та педагогічних колективах	Протягом року	Класні керівники 1-11 класів, практичний психолог
3	Брати участь педагогічним працівникам у семінарах, нарадах щодо протидії булінгу	Постійно	Педагогічні працівники
4	Провести Всеукраїнський тиждень з протидії булінгу	Вересень	ЗДНВР, практичний психолог, класні керівники, педагог-організатор
5	Проводити системну роботу практичному психологу з педагогами закладу освіти, батьками та учнями на тему «Школа дружня до дитини», нараду при директору «Булінг. Кібербулінг або агресія в Інтернеті. Способи розпізнавання і захист дитини»	Протягом року	Директор, практичний психолог, педагогічний колектив
6	Співпрацювати з фахівцями служби у справах дітей, соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді щодо профілактичної роботи з питань попередження булінгу (цькуванню) та насильству в сім’ях	Постійно	ЗДНВР, практичний психолог
7	Тематичні зустрічі здобувачів освіти із  інспекторами з ювенальної превенції   відділу поліції  з метою проведення просвітницької роботи щодо запобігання булінгу (цькуванню) в учнівському середовищі	Постійно	ЗДНВР, практичний психолог
8	Ознайомити учнів, батьків з нормативними документами щодо організації освітнього процесу в закладі освіти	Вересень	Директор, ЗДНВР, класні керівники 1-11 класів
9	Розміщення та оновлення інформаційних матеріалів щодо профілактики булінгу  на сайті закладу освіти та стендах	Вересень	Практичний психолог
10	Поновлення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у випадках насилля та правопорушень	До 02.10.2023 року	ЗДНВР, практичний психолог
11	Робота консультативного пункту «Скринька довіри»	Протягом року	ЗДНВР, практичний психолог
12	Тренінгове заняття: «Давайте жити дружно! »	Вересень	Практичний психолог, класні керівники 2-4 класів
13	Імітаційна гра «Шкільному  булінгу скажемо –Ні!»	Вересень	Практичний психолог, класні керівник 5-х класів
Продовження додатка 1
14	Опрацювати правила та обов’язки здобувачів освіти, батьків, правила користування мережею Інтернет,  щоб зменшити          ризик булінгу	Вересень, жовтень	класні керівники 1-11 класів
15	Тренінгове заняття «Конфлікт. Шляхи подолання конфліктів»	Жовтень	Практичний психолог, класні керівники  9-11 класів
16	Моніторингове вивчення проблемних питань: «Прояви булінгу у ліцейному колективі»	Жовтень	Практичний психолог, класні керівники  5-8 класів
17	Заходи в рамках акції «16 днів проти насильства»	Листопад-грудень	Практичний психолог, педагог-організатор, класні керівники 1-11 класів
18	Рекомендації для класних керівників щодо профілактики булінгу в класних колективах	Листопад	ЗДНВР, практичний психолог
19	Відеоурок для батьків «Захист дітей в Інтернеті»	Листопад	Практичний психолог, класні керівники
20	Тренінгове заняття «Толерантість, як умова спілкування»	Листопад	Практичний психолог, класні керівники  5-6 класів
21	Заняття з елементами тренінгу «Запобігання насильству серед дітей. Правила безпечної поведінки»	Листопад	Практичний психолог, класні керівники  3-4 класів
22	Година спілкування на тему «Читання з передбаченням» за казко Ірен РОЗДОБУДЬКО «Дикі образи дикобраза»	Листопад	Практичний психолог, класні керівники  1-2 класів
23	Година спілкування на тему «Закон і ми»	Грудень	Практичний психолог, класні керівники  9-11 класів
24	Інтерактивне заняття для персоналу закладу освіти «Протидія булінгу»	Січень	Практичний психолог
25	Година спілкування на тему «Культура спілкування в Інтернеті»	Лютий	Практичний психолог, класні керівники  5-8 класів
26	Година спілкування на тему: «Моя поведінка в конфлікті / небезпечній ситуації»	Березень	Практичний психолог, класні керівники  7-8 класів
27	Визначення мікроклімату у класі (Соціометрія Дж. Морено).	Березень, квітень, листопад	Практичний психолог, класні керівники 4, 9, 10  класів
28	Ранкові зустрічі з метою формування навичок дружніх стосунків  здобувачів освіти	Упродовж року	Класні керівники 1-4 класів
29	Індивідуальні консультації з батьками щодо профілактики булінгу	Протягом року	ЗДНВР, практичний психолог, класні керівники  1-11 класів
30	Засідання центру прав дитини, Ради профілактики за участю практичного психолога на тему «Не допускай насилля над ближнім»	За окремим планом	Педагог-організатор, практичний психолог

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                       

 

 

 

---