Методика М. М. Єфименка
Методику М. М. Єфименка вперше було представлено 1999 року в програмі «Театр фізичного розвитку й оздоровлення». Вона розрахована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку і спирається на об’єктивні закони розвитку дитячого організму. У цій методиці автор сформулював основні, принципово нові положення системи фізичного виховання та оздоровлення дітей перших 10 років життя. Крізь всю роботу червоною ниткою проходить ідея перетворення одноманітних занять на заняття-вистави, що дарують дітям радість і приносять користь їхньому фізичному, інтелектуальному розвитку, формуванню міжособистісних стосунків.
Система М. М. Єфименка розкривається у 10 заповідях:
Десять заповідей і вісім золотих формул природного рухового розвитку дітей за авторською системою М.М.Єфименка
"Театр фізичного виховання та оздоровлення дітей дошкільного і молодшого шкільного віку"
Відстоювана М.М.Єфименко педагогічна філософія, система роботи з дітлахами базується на десяти педагогічних заповідях та восьми золотих формулах рухового розвитку дітей.
ЗАПОВІДЬ ПЕРША - “ЙДИ ЗА ЛОГІКОЮ ПРИРОДИ” - закликає покласти в основу природного фізичного розвитку дітей, їх рухової підготовленості не надумані принципи, а сформовані за тисячоліття в процесі еволюції об’єктивні біологічні, фізіологічні, анатомічні, біомеханічні закономірності, які обумовлюють гармонійний розвиток дитини.
М.М.Єфименку вдалося “підгледіти” у великої та вічної Природи ряд “золотих формул “ рухового розвитку дитини.
ЗАПОВІДЬ ДРУГА – “РУХОВИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ МАЄ СПРЯМОВУВАТИСЬ ЗА РОЗВИВАЮЧОЮ СПІРАЛЛЮ”
Вся ця різноманітність природних рухів має бути ускладнена у вигляді дев’яти рухових режимів:
Уявно така послідовність рухового розвитку дітей нагадує спіраль, яка з віком дитини піднімається та розширюється з кожним колом.
ЗАПОВІДЬ ТРЕТЯ у новій редакції виглядає так “ПРО ПІДГОТОВЧУ ЧАСТИНУ ЗАНЯТТЯ АБО РОЗМИНКУ”. Підготовча частина заняття повинна змінюватись відповідно з тим чи іншим руховим режимом. Таким чином необхідно пам’ятати, що у підготовчій частині заняття з фізичної культури доцільно використовувати вправи з 2-3 попередніх засвоюваних на цьому занятті основних рухових режимів.
ЗАПОВІДЬ ЧЕТВЕРТА – “РОЗПОДІЛ ЗАНЯТТЯ (УРОКА) МАЄ ВІДПОВІДАТИ ФІЗІОЛОГІЧНІЙ СУТІ”. Загальновідомо, що під час фізичної діяльності першою має бути фаза впрацьовування, коли фізіологічні процеси в системах організму починають проходити інтенсивніше. Ця фаза впрацьовування має відбуватись в початковій, підготовчій частині заняття. Досягнути певного пульсу можна тільки в природній послідовності, не з поз стоячи, крокування та бігу, а з лежачих або горизонтальних положень, коли серце дитини працює в самих сприятливих умовах.
ЗАПОВІДЬ П’ЯТА – “ТЕАТР ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА ОЗДОРОВЛЕННЯ ДІТЕЙ (ТОТАЛЬНИЙ ІГРОВИЙ МЕТОД)”. На мою думку, суть цієї заповіді можна звести до наступного: “Граючись – оздоровлювати, граючись – виховувати, граючись – розвивати, граючись – навчати!” Дошкільна і початкова шкільна педагогіка не може бути неігровою!
ЗАПОВІДЬ ШОСТА – “ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ МАЄ ЗАРЯДЖАТИ ДІТЕЙ ПОЗИТИВНОЮ, СВІТЛОЮ ЕНЕРГІЄЮ РАДОСТІ ТА НАСОЛОДИ”. В останні роки я дійшов думки, що тільки рівнем моторної щільності заняття (уроку) з фізичної культури неможливо оцінювати його ефективність, а також майстерність педагога. Мабуть самий важливий критерій оцінки педагогічної діяльності, який ми чомусь недооцінюємо, це позитивна, світла енергія задоволення, котру діти мають відчувати від спілкування з педагогом, між собою та з грою. Їх сяючі очі, усміхнені обличчя, радісний щебет, небажання виходити з зали і покидати педагога – у цьому, мабуть, і заключено головне зерно педагогічної майстерності.
ЗАПОВІДЬ СЬОМА – “ЗАСВОЮЙ МАЙСТЕРНІСТЬ ТЕСТУВАННЯ ТА ДІАГНОСТИКИ РУХОВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ”. До найважливіших моментів запропонованої методики слід віднести:
ЗАПОВІДЬ ВОСЬМА – “ЗРОБИ ТРЕНАЖЕРИ САМОСТІЙНО”. Наявні у продажу дитячі фізкультурні тренажери настільки малочисленні та незручні для роботи, що ми, педагоги нашого педагогічного Центру самі взялися за цю справу. Ми не тільки виготовляємо тренажери для себе, але й приймаємо замовлення від колег з інших дитячих установ, як на виготовлення окремих тренажерів, так і на розробку індивідуальних проектів матеріально-технічного обладнання фізкультурного залу, ігрового куточка, майданчика і т.п.
ЗАПОВІДЬ ДЕВ’ЯТА – “ЗДОРОВ’Я ЗДОРОВИХ ПОТРЕБУЄ ПРОФІЛАКТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ”. (Корекція порушення постави, плоскостопість).
ЗАПОВІДЬ ДЕСЯТА – “ЧЕРЕЗ РУХ ТА ГРУ ДО ФОРМУВАННЯ ЛЮДИНИ МАЙБУТНЬОГО!”. Сформульований М.М.Єфименко дуже важливий “принцип багатопланової ємності заняття”, котрий передбачає обов’язкову реалізацію педагогом у занятті трьох умовних планів: фізичного (рухового), інтелектуального (інформаційного), духовного (морально-етичного).
Якщо узагальнити всю інформацію про авторську систему “Театр фізичного виховання та оздоровлення дітей дошкільного і молодшого шкільного віку”, то її можна звести до наступного: головне у фізичному вихованні малюків – іти за золотими формулами природного рухового розвитку дітей і природа організму людини буде вдячна вам за це. Тільки такий підхід у фізичному вихованні дітей забезпечить чудову основу для формування всебічно розвинутої особистості.
Заняття з фізичної культури (лібрето)
ВТГ — «Посуд»
СМГ — «Алісин Посуд»
Тип заняття — «повне еволюційне коло»
Для дітей старшого и підготовчого дошкільного віку
Методична специфікація заняття: ознайомлення дошкільників с посудом і його призначенням.
Матеріально-технічне забезпечення (МТЗ): 2 драбини, 2 м’ячі, мішечки для метання за кількістю дітей, 2 гімнастичних лави, 4 гімнастичних дошки, 2 гімнастичних мата.
Музичний супровід: за вибором музичного керівника
Науковий консультант – доктор педагогічних наук, доцент Єфименко М. М. (розроблено за його авторською інноваційною програмою «Казкова фізкультура»).
Зміст заняття:
(Діти заходять в заздалегідь прикрашений на відповідну тематику фізкультурний зал, лягають на килимки, хлопчики навпроти дівчаток).
Інструктор. В одному великому місті жила мудра і охайна дівчинка Аліса. Вона дуже любила прибирати і завжди хотіла, щоб у неї був красивий і чистий посуд. Вона його мила і складала кожну тарілочку на свою поличку. У неї були дуже красиві чашки, мисочки, каструльки, сковорідки. Вони завжди дружили і любили вночі перешіптуватися...
Інструктор. Друшляк Алісі завжди допомагав. Якщо потрібно – він вермішель і кашу промиє, щоб не злипалась, і навіть фрукти під великим струменем начисто вимиє.
Впр. 1. «Як друшляк Алісі допомагає?». Розгойдування в позі згрупування («поза ембріона») вперед-назад з одночасним поворотом тулуба за годинниковою стрілкою і проти.
Інструктор. Одного разу з самого ранку було чути чиїсь дуже голосні суперечки. Так це ж виделка з ложкою сперечались, хто з них кращий і більше допомогає Алісі. Виделка говорила, що вона красивіша, тому що у неї є чотири ніжки, а ложка відповідала, що у неї є одна, але дуже велика. Почула їх Аліса і поспішила заспокоїти, повідомивши, що ложкою вона любить їсти перші страви, а виделка їй допомагає, коли потрібно їсти другі страви.
Впр. 2-3. «Потрібні виделка і ложка». З в.п. лежачи на спині короткочасне згинання тулуба з одночасним плавним підніманням рук уперед і з наступним поверненням у вихідне положення.
З в. п. лежачи на спині одночасно плавно піднімати руки і ноги догори з наступним поверненням у вихідне положення.
Інструктор. Найбільш непосидючою з усього посуду Аліси була маленька мілка тарілочка. Вона завжди чомусь любила крутитися, озиратися навкруги, виявляючи до всього свою цікавість.
Впр. 4. «Допитлива тарілочка». З в. п. лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах стопами на опорі, развороти на місці з допомогою приставних рухів ногами спочатку в одну, а потім в іншу сторону.
Інструктор. А велика тарілка, з якої Аліса завжди перші страви їла, стояла зовсім поряд, спокійно і стійко. При цьому вона спокійно і терпляче чогось навчала свою маленьку подружку: то до чистоти привчала, то про уважність говорила. Велика мудра тарілка часто турбується, щоб смачні другі страви, які їсть Аліса, не втратили свого смаку через її поведінку.
Впр. 5. «Велика мудра тарілка?». З в. п. лежачи на животі згинання ніг в колінах, при тому прогнутися і захватити кистями щиколотки ніг; короткочасно утримувати ту позу.
Інструктор. Є у Аліси також улюблена сковорідка. Вона ніколи не підводить свою хозяйку. Якщо потрібно ‑ і потушкує, і підсмажить смачно. Завжди допомагає смажити і м’ясо, і тефтелі, і картоплю, а які смачні млинчики на ній випікаються!
Впр. 6. «Сковорідка-чарівниця». З в. п. лежачи на животі з опорою на передпліччя зігнутих в ліктях рук, ноги зігнуті в колінах, розвертання на місті з допомогою приставних рухів руками і ногами спочатку в одну, а потім в іншу сторону.
Інструктор. У Аліси є ще одна вправна помічниця. Вона старанно тісто катає і хазяйку смачними виробами пригощає. А ви впізнали, хлопчики і дівчатка, про кого йде мова? Це качалка, для тіста добра хазяйка!
Впр. 7. «Качалка для тіста хазяйка». З в. п. лежачи на спині – перевертання на живіт (спочатку в одну, потім в іншу сторону).
Інструктор. Турботливій супниці також на місці не сидиться, адже вона всіх-всіх-всіх супом нагодувати намагається.
Впр. 8. «Турботлива супниця». Повзання на низьких чотирьох із зміною напрямку пересування (противоходом).
Інструктор. На самому ж видному місці в Аліси на кухні завжди стоїть чайник. Стоїть собі на вогні, носом пару пускає і свистить, коли закипає! І коли Аліса на кухню заходить, він завжди її смачним чаєм пригощає.
Впр. 9. «Галантний чайник». З в. п. на середніх чотирьох –повільні рухи головою-шиєю вгору-вниз з супроводжуючими рухами рук.
Інструктор. А по вихідних у Аліси святковий настрій, тому що її мама завжди в магазині щось смачненьке купує. Цукерки вона зазвичай складала в цукерницю, щоб потім пригощати всіх за чашкою чаю.
Впр. 10. «Щедра цукерниця». Плавні розгойдування вперед-назад, вправо-вліво в позі на високих чотирьох.
Інструктор. Мама Аліси зрідка на свята своїх гостей любить ікрою пригощати: іноді червоною ікрою, а іноді і чорною. А щоб пригощання було смачнішим, у сервіруванні стола допомогає ікорниця їй.
Впр. 11. «Ікорниця-помічниця». З в. п. на задніх середніх чотирьох – плавні рухи головою вгору-вниз.
Інструктор. В Аліси на кухні ще є і велика каструля, яка не тільки на вихідних працює. Вона здатна помістити і крупу, і картоплю, і вміє приготувати дуже смачно. Нагрівшись, вона швидко закипає і про щось розповідає-бурмоче. Що вона говорить, не можливо зрозуміти, одне лиш «буль-буль» можна почути.
Впр. 12. «Балакуча каструлька». З в. п. сидячи в позі групування, руки за головою – виконання обертання за допомогою приставних кроків ногами за годинниковою стрілкою і проти. Промовляти: «Буль-буль!».
Інструктор. А який же смачний малиновий компот Аліса з мамою робить! Його з радістю в кожну чашку глечик розливає.
Впр. 13. «Пузатий кувшин». З в. п. на високих колінах хлопчики і дівчатка нахиляють туловище вперед, торкаючись підлоги долонями, назад – з торканням стоп долонями.
Інструктор. До нашої маленької дівчинки Аліси гості приходили і квіти подарували. А вона їх у вазу поставила. Вони ж пустотливі, звідти виглядали і своїм ароматом кімнату наповнювали.
Впр. 14. «Ваза-красуня». З. в. п. стоячи, руки на поясі: нахили тулуба в сторони з виконанням рухів лівою-правою рукою угору.
Інструктор. В Аліси і її батьків завжди чисто і прибрано. Посуд мити Аліса завжди починає зі склянок, передаючи їх своїй мамі. Коли склянки і весь посуд стане чистим, мама ставить їх на поличку.
Впр. 15. «Чисті скляночки». Передача м’яча над головою. Діти перешиковуються в дві колони. Той, хто стоїть першим в колоні, передає над головою м’яч наступному. Останній отримує м’яч, стає першим в колоні і так само передає м’яч, доки не передадуть всі діти.
Інструктор. Коли Аліса з мамою приберуть на кухні, часто під вечір ходять годувати рибок. Вони далеко-далеко кидають корм, щоб всім дісталось.
Впр. 16. «Благородна справа». Кидання мішечка на дальність.
Інструктор. Одного разу і посуд Аліси вирішив тихо-тихо вирушити в подорож, щоб дізнатись, куди ж ходить її хазяйка з мамою кожний вечір.
Впр. 17. «Таємна подорож». Ходьба приставними кроками (вліво, вправо).
Інструктор. Ось, здається, посуд вибрався на вулицю, і тут же потрапив на якийсь міст. Це було дуже несподівано і в той же час цікаво, що ж там за тим мостом.
Впр. 18. «Загадковий міст». Сходження і спуск по похилій жорсткій обмеженій опорі.
Інструктор. Пройшли трішки вони, постояли, поспостерігали за благородною справою, і потім чайник запропонував всім повернутися назад, щоб ніхто не помітив, що їх немає на місті. Так і закінчилась подорож. Посуд повернувся додому. Доки ніхто не зайшов на кухню, всі стали швидко вилазити на свої полички.
Впр. 19. «На свої полички». Влізання на драбину і злізання з неї через 1 рейку («гігантськими кроками»).
Інструктор. Ледве всі дістались своїх поличок, відразу побачили, что на найнижчій поличці немає скляночок. Чайник, як найстарший з посуду, запропонував бігти шукати скляночки. «Адже ми друзі, а друзів у біді не залишають». Вони взялись за руки і побігли шукати друзів-скляночок.
Впр. 20. «Допомога друзям». Біг в колоні, взявшись за руки.
Інструктор. Коли всі знайшлись і дому дістались, першими стали застрибувати скляночки на свої полички, а потом і всі інші.
Впр. 21. «Повернення додому». Стрибки на місті зі «старту пловця».
Інструктор. Після тих пригод Алісин посуд більше ніколи не подорожував і вірою-правдою служив своїй хозяйці.
Заняття з фізичної культури (лібрето)
ВТГ — «Історія України»
СМГ — «Подорож у героїчне минуле нашої України»
Тип заняття — «повне еволюційне коло»
Для дітей старшого дошкільного віку
Методична специфікація заняття: ознайомлення дошкільників з історичним минулим України та виховання патріотизму.
Матеріально-технічне забезпечення (МТЗ): 2 гімнастичних лави; по 2 тенісних м’яча на кожну дитину, 2-4 надувних колоди; канат; мат;3 великих м’яча (фітболи); 2 пустих кошики для м’ячів, 2 з м’ячами за кількістю дітей однієї команди; мішечки за кількістю дітей; гімнастична стінка з похилою драбиною; 2 обручі; 2 мотузки
Музичний супровід: за вибором музичного керівника
Науковий консультант – доктор педагогічних наук, доцент Єфименко М. М. (розроблено за його інноваційною програмою «Казкова фізкультура»).
Діти заходять до спортивного залу, прикрашеного квітами. Також вивішені зображення державних символів України, плакат, на якому посередині намальована або приклеєна карта України, а навколо неї – квіти. На столі на вишитому рушникові – коровай хліба. Діти сідають на килимок: хлопчики навпроти дівчаток.
Інструктор. Ми – маленькі українці. Козацького ми роду. Між собою завжди дружимо. Нашу Україну всі ми любимо і, як рідну матір, шануємо. Навіть хмари багрянцем жаріють, наче українські землі вітають.
Вправа 1. «Багрянцеві хмари». Виконати плавні і повільні повороти в позі угрупування: з положення лежачи на спині ‑ на правий бік, потім на лівий.
Інструктор. А сонце і собі шле гаряче проміння, яке нас і землі наші зігріває і, наче зеленкувато-рожеве сяйво, над хмарами розливається.
Вправа 2. «Зігріті сонцем українські землі». З в. п. лежачи на спині руки вздовж тулуба, кистями вниз, ноги зігнуті в колінах стопами на опорі, діти піднімають ноги вгору, випрямляють, розводять в сторони і повертають їх у в. п.
Інструктор. Наша українська земля велика, дуже багата й красива. А щоб побачити її усю велич відразу, нам необхідно піднятися високо-високо у небо, вище від лету птахів, і там, на висоті, відкриється уся краса української землі: високі Карпатські гори, безкраїі степи, великий могутній Дніпро, зелені ліси, озера, які, наче блакитні кришталики, виблискують на сонці.
Вправа 3. «Чудовий український краєвид». З в. п. лежачи на боці, передпліччям однієї руки обпертись об поверхню килимового покриття, одна нога зігнута в коліні, стопою на опорі, інша – пряма, діти виконують повільні рухи рукою, ніби малюючи щось в повітрі.
Інструктор. Зазираючи в минуле, досить часто наші бабусі та дідусі полюбляють розповідати нам про бойові події, про ті стежки, якими вони колись ходили день-у-день, долаючи далекий шлях.
Вправа 4. «Спогади про минуле». З в. п. лежачи на спині, руки підняті вгору ‑ перевертання в положення на животі (спочатку в одну, потім в іншу сторони).
Інструктор. А ще дідусь Максим часто згадує, як колись у розвідку ходили. А чи знаєте ви, хто такі розвідники? Так, це солдати, які вирізняються сміливістю, спритністю, витримкою і винахідливістю. Під час війни вони проникали у лігво ворога і добували всю секретну інформацію про чисельність армії супротивника, розташування військ і бойове оснащення.
Вправа 5. «Розвідники». Повзання по-пластунськи «змійкою», оминаючи горизонтальні перешкоди.
Інструктор. Навіть якщо їм потрібно було пройти через міст так, щоб їх ніхто не помітив, вони завжди знали, як це потрібно було робити.
Вправа 6. «Таємна переправа через міст». З в. п. лежачи на животі на гімнастичній лаві за допомогою рук просуватись вперед.
Інструктор. Якщо комусь із розвідників вдавалось дістати якісь секретні документи, то вони, долаючи всі перешкоди, витримуючи натиск ворога, все одно непомітно діставалися свого штабу.
Вправа 7. «Повернення». Повзання на низьких чотирьох з тенісними м’ячами в руках, просуваючись вперед.
Інструктор. Без допомоги саперів колись також було не обійтись. Тому що, хто ж як не вони, могли потрапляти у найнебезпечніші місця, знаходити та знешкоджувати міни і турбуватись про безпеку нашого народу.
Вправа 8. «Сміливі сапери». Повзання на середніх чотирьох з доланням надувної колоди.
Інструктор. Часто посміхаючись, згадує дідусь і про ті чудові гори, що здіймають у небо свої вершини. Серед них пишаються своєю красою і гори Карпати. Як же їх можна не захищати?
Вправа 9. «Гори Карпати». З в.п. на високих чотирьох виконувати рухи головою догори-донизу з почерговим підніманням вгору рук.
Щоб захищати нашу Батьківщину потрібно, як часто розповідає дідусь, бути сильним, мудрим, відважним, щоб успішно виконувати найскладніші завдання.
Вправа 10. «Сильні та сміливі». Повзання на «задніх» низьких чотирьох вперед вздовж канату, який лежить на підлозі.
Інструктор. Багато дідусь Максим розповідає і про те, що колись були і кінні загони. Про те, як часто їхні вірні коні допомагали їм дуже швидко ворога наздоганяти, захищаючи наші українські землі.
Вправа 11. «Як колись на конях ворогів наздоганяли?». З в.п. сидячи на великих м’ячах (фітболах) діти по троє виконують стрибки, просуваючись вперед.
Інструктор. Як би не ті відважні герої, то не було б у нас Батьківщини, яка наче той віночок із квітів любові, де кожен із нас є маленькою частинкою України і її народу і, як та квіточка, повинен дарувати свою любов та турботу до ближнього, щоб наша Вітчизна ще кращою і красивішою ставала і всі ми з вами жили в мирі і любові
Вправа 12. «Віночок любові до Батьківщини». Пересування навпочіпки по колу, тримаючись за руки приставними кроками.
Інструктор. Ми з вами, хлопчики й дівчатка, пишаємося тим, що наша Батьківщина має славні періоди історії, має легендарних героїв, яким не раз доводилось мужньо пережити найважчі випробування, але вони не скорилися. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише дружно захищала себе від ласих на чуже добро ворогів. А чи зможете ви так берегти дружбу, щоб нікому не вдалося нас посварити.
Вправа 13. «Збережемо дружбу». Діти перешиковуються в коло, тримаючись за руки, виконують присідання, інструктор стежить, щоб діти не роз’єднували руки.
Інструктор. А скільки під час походів їм доводилось різноманітних перешкод долати. Але вони відважно і сміливо завжди йшли вперед навіть і тоді, коли їм доводилось через болото навпростець перебиратись на інший берег.
Вправа 14. «Переправа через болото». Пересування на високих колінах в колоні по одному, тримаючи один одного за плечі (талію).
Інструктор. Спогади наших бабусь і дідусів можна довго слухати і дуже багато чого з них дізнатись. Дідусь Максим розповідає, як колись вправно і дружно вони, допомагаючи один одному, переносили снаряди для артилерії у човен, щоб мати чим захищатись.
Вправа 15. «Хто швидше перенесе ядро». Дві команди передають м’ячі знизу, кладучи їх у кошик.
Інструктор. Скільки спогадів збережено про героїчне минуле нашої країни, про відважні та сміливі вчинки наших воїнів. У яку б ситуацію їм не доводилось потрапляти, вони завжди знаходили вихід і знали, як захищатись. Навіть тоді, коли наступали танки, вони, сміливо кидаючи гранати, намагались їх зупиняти, щоб захистити нашу неньку Батьківщину.
Вправа 16. «І танки зупинимо, і Батьківщину захистимо». Кидання мішечка на дальність правою та лівою рукою.
Інструктор. Героям, які захищали свою Батьківщину, не раз доводилося долати важкий шлях, на якому їх чекало багато перешкод та небезпеки. І, як розповідає старенький дідусь Максим, ще й потрібно було бути сильними, кмітливими і дуже обережними, щоб їх жоден ворог не помітив.
Вправа 17. «Відважні герої». Лазіння по похилій драбині поперемінним кроком (коли на один щабель ступає одна нога).
Інструктор. Нелегкий тягар ліг і на плечі медиків під час війни. Вони не лише лікують людей у шпиталях. Їм часто доводилось на своїх плечах виносити з поля бою поранених воїнів під шквальним ворожим вогнем.
Вправа 18. «Як медики воїнів рятували». Біг в парах з перенесенням обруча, оббігти кеглю і так само повернутись назад. Діти перешиковуються у дві команди.
Не раз доводилось нашим медикам іти разом із солдатами в наступальний бій. Долаючи різні перешкоди, перестрибуючи окопи, вони намагались бути на передовій і рятувати поранених. Вони своїм героїзмом не лише лікують, а й надихають на подвиги інших.
Вправа 19. «Героїчні подвиги медиків». Стрибки в довжину з місця через умовний «рів» (позначений двома мотузками, можна спочатку позначити вузький, потім для ускладнення завдання збільшити ширину). Ходьба для відновлення дихання.
Зазирнувши у минуле, можна дізнатись, що нам довелось заплатили за все, що у нас є, дорогу ціну, тому сьогодні ми повинні бути єдиними, стояти разом, плече до плеча і довести всьому світові, що Україна найкраща у світі. А що таке Україна? Це ми! Я і ти. Україна — це та земля, де ми народилися, де завжди на нас чекатиме батьківська домівка, зігріта теплим родинним затишком, добротою та материнською ласкою. Ви – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками, досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, бережіть незалежність України, поважайте свій народ. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.
Заняття з фізичної культури
ВТГ – «Рідна Україна»
СМГ – «Ми всі – українці!»
Тип заняття – «повне еволюційне коло»
Для старшої вікової групи
Методична специфікація заняття: знайомство з українськими символами
Матеріально-технічне забезпечення (МТЗ): 16 обручів, гімнастична стінка, 4 гімнастичних лави, 2 великих обручі, канат, м’ячі за кількістю підгруп дітей, 2 кеглі, віночок, 8 дуг, червона стрічка, 2 малих пластмасових миски, 1 велика пластмасова миска, (надписи: «пн, пд, зх, сх.», зроблені на зелених картонних аркушах геометричних фігур: квадрат, трикутник, круг, ромб)
Музичний супровід: за вибором музичного керівника (гімн «Ще не вмерла Україна», «Козацький марш», весела українська мелодія)
Науковий консультант – к.п.н., доцент Єфименко М. М. (розроблено за його авторською інноваційною програмою «Казкова фізкультура»)
Зміст заняття (лібрето)
(Діти під час звучання «Козацького маршу» заходять до залу, заздалегідь прикрашеного на українську тематику, перешиковуються в коло, взявшись за руки).
Фізрук. Давайте станемо в коло «дружби» і міцно візьмемося за руки, щоб довести, що ми – українці! (Звучить фрагмент гімну України).
Фізрук. Ми з вами прослухали гімн України «Ще не вмерла Україна», сл. П. Чубинського, муз. М. Вербицького. Це один із державних символів, де народ висловлює бажання бути вірним, незалежним, щасливим і жити в достатку. Одним із народних символів є рушник, з яким колись мати випроводжала сина в дорогу. Зараз ми з вами пригадаємо візерунки української вишиванки.
Впр. 1. «Візерунки української вишиванки».
Спочатку на вишиванках з’являлись кольорові смужки – то червона, то чорна стелились одна за одною
(в.п. – лежачи на килимку на спині, ноги прямі разом, руки вздовж тулуба, почергово піднімати праву-ліву руку).
Впр. 2. «Хрестики на вишиванках».
На тих смужках можна було розгледіти маленькі хрестики (в.п. – лежачи на спині, ноги прямі разом, руки розведені в сторони, виконувати одночасні рухи прямими руками навхрест правою – вліво, лівою – вправо).
Впр. 3. «Калинова вишиванка».
Маленькі хрестики, зливаючись, утворювали ягідки великих грон калини, які між собою немов перешіптувались:
«Без верби й калини нема України,
Без дружнього народу нема Вкраїни!» (в.п. – поза ембріона: діти повертаються з боку на бік через спину, промовляючи вислів).
Впр. 4. «Чому калина – народний символ України?».
З давніх-давен із рівненьких гілочок калини виготовляли музичний інструмент – сопілку. Зараз ми покажемо, як гарно грає сопілка – тому що це дерево співоче і також є одним із народних символів України (в.п. – лежачи на животі, повертатись з боку на бік, лежачи на боку імітувати гру на сопілці).
Впр. 5. «Який чудовий наш рідний край!».
Прислухайтесь, як шумить травичка,
Яку напоюють дощі і гріє сонечко.
Зеленіє поле, ліс і гай,
І все це є наш рідний край! (в.п. – лежачи на животі, ноги разом, руки напівзігнуті, спираються долонями об підлогу: піднятись на прямі руки, прогнути спину, подивитись вгору).
Впр. 6. «Рідна мова солов’їна».
Ще одним із народних символів є наша рідна мова колискова. Чому ж наш народ мову вважає своїм символом? Щоб відшукати відповідь – підказку, нам потрібно пройти таємним лабіринтом (в.п. – на низьких чотирьох, проповзати під дугами «змійкою»). Коли діти виконають завдання, фізрук допомагає знайти листівку і зачитує : В нашій мові українській вчувається дихання гаїв і лук, спів пташок. Рідна мова – це мова лісів дрімучих, квіток пахучих, озер великих, це мова пісні народної!
Впр. 7. «Гірські краєвиди».
Які чудові в нас гори,
Які казкові гірські краєвиди.
Там дмуть вітри ласкаві
І шелестять трави духмяні (в.п – на високих чотирьох: повертатись навколо себе).
Впр. 8. «Український віночок – народний символ».
Українськими квітучими краєвидами можна довго милуватися. Давайте зараз назбираємо квітів, сплетемо віночок і пустимо на воду. Скажіть, хлопчики й дівчатка, віночок має якусь символіку? Так, український віночок – народний символ. Погляньте, який він гарний, різнокольоровий, квітучий і барвистий (в.п. – сидячи, ноги прямі, розведені ширше ширини плечей, руки в упорі за спиною. Під веселу українську мелодію діти виконують нахили тулуба вперед: дістають квіти і плетуть віночок).
Впр. 9. «Купається віночок».
Несе річкова течія віночок,
А він для нас кружляє таночок.
Квіточки хвильками омиваються
І до нас весело посміхаються (в.п. – сидячи, руки підняті вгору, повертатись навколо себе за годинниковою стрілкою і проти, виконувати рухи кистями рук).
Впр. 10. «Життєдайні струмочки нашого краю».
Серед гаїв струмочки в’ються,
В них життєдайна водичка ллється.
Хто тої цілющої водички нап’ється,
Той сили і мудрості рідного краю набереться (в.п. – стоячи на колінах один за одним, триматись за плечі того, хто стоїть попереду: просуватись вперед «змійкою» між обручами).
Впр. 11. «Дружна й сильна наша Батьківщина».
Наша Батьківщина не раз переживала дні сили і слави, не раз долала різноманітні труднощі, але наші легендарні герої-захисники мужньо переносять найтяжчі випробування. А Україна поплаче тихенько і потім, як та пташка казкова, відроджується. І знову буяє й красується (Перетягування каната. Команді необхідно перетягувати суперників за червону лінію на свою половину залу. В кінці діти виконують два оплески у свої долоні, два – товаришу з іншої команди, який стоїть навпроти).
Впр. 12. «Наш герб – тризуб». «Тризуб» (В. Паронова)
Наш герб – тризуб. У ньому сила
Отця небесного і Сина.
Уважно придивись до нього –
На Духа схожий він Святого,
Що голубом злетів з небес
І у людських серцях воскрес.
Тризуб – немов сім’я єдина,
Де мама, тато і дитина
Живуть у мирі і любові
На Україні вольній, новій (діти поділяються на дві команди: кидання м’яча, вдаряючи об підлогу, товаришу навпроти; можна запропонувати пограти окремо дівчаткам і хлопчикам зі своїми батьками).
Впр. 13. – 14. «Прапор – державний символ». Ми сьогодні згадували гімн, який є одним з державних символів, але всього символів три. Другим з них є прапор України. Зараз ми відшукаємо кольори і дружніми зусиллями відтворимо наш прапор. «Прапор» (Н. Поклад.)
Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави,
Це для всіх – ознака сили,
Це для всіх – ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє-небо, жовте-жито.
Прапор цей оберігаєм,
Він-святиня, знають діти!
(ходьба: переступаючи схресним кроком через гімнастичну лаву; в кінці збирати жовті прищепки, причіплювати до аркуша паперу; лазіння по гімнастичній стінці: піднятись угору на висоту 1,5 м; поперемінно переставляючи ноги, перейти на інший прогін, взяти в одну руку прищепку синього кольору, і спуститись приставним кроком; вправу виконують одне за одним, причіплювати до аркуша паперу, з’єднати два аркуша з жовтими і синіми прищепками, як прапор).
Впр. 15. «Допоможи товаришу». Наш український народ не раз відзначався своїм героїзмом, силою, відважністю, вмінням дружити і допомагати один одному (діти поділяються на дві команди, перший учасник отримує обруч, стає в середину обруча, біжить, оббігає кеглю, повертається до команди, бере наступного учасника і обоє біжать до кеглі, перший учасник залишається, а наступний виконує те ж саме, аж поки не виконає останній учасник команди).
Впр. 16. «Ми всі – українці!».
Протягом тривалої історії на території України сформувалися різні регіони, які визначаються своїми розмірами, індивідуальними особливостями, господарською діяльністю, кількістю населення і місцем розташування. Але те спільне (а це мудрість, дружба, вміння почути і допомогти товаришу), що визначає етнічну і духовну соборність усього українського народу, є набагато сильнішим, ніж особливості окремих регіонів. Зараз і ми з вами, хлопчики й дівчатка, розташувавшись по різних регіональних територіях: на півночі, півдні, заході, сході – і довівши свою дружбу, допоможемо один одному зібрати хліб (на підлозі позначено («пн, пд, зх, сх.», надписи зроблені на зелених картонних аркушах різних геометричних фігур). Діти шикуються у 4 колони, одна навпроти одної, біля кожної команди стоїть миска із зерном, посередині – велика порожня миска, перші учасники отримують ложку, за сигналом набирають зерно і біжать до порожньої миски, повертаються назад, передають ложку наступному учаснику і стають в кінці колони, гра триває, поки ложку не отримає перший учасник. Гру можна повторити 2-3 рази).
Впр. 17. «Перешкоди долаємо – славу нашій державі здобуваємо!». Слава й сила українців нездоланна, тому що ми – дружний народ (діти поділяються на дві команди, один одного тримають лівою рукою за плече, стрибають на лівій нозі, просуваючись вперед, правою рукою тримають гомілковостопний суглоб правої ноги, назад повертаються, помінявши в.п., виграє команда, яка не роз’єднала руки і першою дострибала до лінії).
Сьогодні ми з вами показали, які ми сильні, дружні і відважні, а зараз давайте запалимо свічечку, яка є символом вогню, сонця, життя, долі, духовної енергії, чистоти серця, тепла і любові до Бога. Іскорки полум’я наших сердець, любові один до одного ніхто і ніколи не зможе згасити. І ми завжди будемо жити в єдиній і неподільній нашій рідній державі, яка називається Україна. Адже - «Ми всі – українці!» (педагог запалює свічку, діти виконують обхід по залу і йдуть в групу).
Освітній портал Сокальської громади Львівської області