Діти, які частіше знайомляться з музикою, мають більш багатші почуття, вони частіше звертають увагу на почуття і переживання інших людей. Краще, швидше і повніше вбирають у себе все нове, як правило добре навчаться в школі. Багато дітей дуже емоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активному прояві своїх почуттів. Ті, хто зблизька спостерігають за життям маленьких дітей, знають з яким натхненням малята співають, танцюють.
Зацікавленість до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них із великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики ніби то байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, у них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо пробудити зацікавленість і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує життєва практика і наука.
Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та дивитися музичні телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти. Треба прагнути до того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:
- яка це музика, весела чи сумна? Спокійна чи навпаки? Що така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?
- пропонувати дитині самостійно дати назву музичному твору. З’ясувати, чому саме так вона хоче його назвати.
Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвивають творчі здібності малечі.
Розвивати вміння емоційно переживати музику допомагає також читання казок, оповідань, тому що переданий словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний. Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можна загадувати загадки: співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином непомітно дитина привчається до музики. В наслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще не виявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім’ї атмосферу любові до музики, якомога схвалювати потребу дитини проявляти себе в музиці. Треба пам’ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.
"ЯКИЙ ІНСТРУМЕНТ ОБРАТИ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДИТИНИ МУЗИЦІ? "
Ви вирішили, що все-таки вашій дитині необхідна музична освіта. Це дуже гарно! Залишилася всього лише дрібничка - на чому маля буде вчитися грати? Добре, якщо чадо з дитинства мріяло бити маленькими ручками по клавішах піаніно . А якщо ні? Ось Вам декілька рекомендацій.
Перш за все, ви повинні знати про навантаження для дитини. Якщо вона мріяла стати великим піаністом, то працювати тоді доведеться не менше двох годин. Кожен день! А далі більше. Тобто дитина протягом цього часу буде сидіти на стільці. Якщо це духовий інструмент - то не більше години на день. Так як музиканту постійно активно доводиться дихати, то іноді може запаморочитися голова.
За медичними показаннями, якщо у Вашої дитини астма або проблеми з диханням, то немає нічого краще духового відділу - флейта, саксофон, труба, кларнет, валторна - все що завгодно! Тут вашій дитині спочатку запропонують почати вчитися на невеликій дерев'яній або пластмасовій блок-флейті. Цей етап єдиний для всіх духових. Тут пізнаються ази нотної грамоти, мелодії і що найголовніше - розвивається дихання! Є багато випадків, коли хвороба відступала під завзятістю і працьовитістю дитини через два-три роки занять. Тут завжди (за винятком валторни - іноді) потрібно стояти і тримати правильну поставу. За цим постійно стежитиме викладач.
Якщо є проблеми з опорно - руховим апаратом та координацією рухів, то краще - ударні інструменти. Тут навчать не тільки «бити паличками» по барабану, але також в обов'язкову програму входить ксилофон. Пам'ятаєте, продається такий невеликий інструмент для дітей? Це міні-копія. Є величезний інструмент з дерев'яних перекладин, по яким треба легенько бити. Доводиться постійно рухати руками, стежити за ритмом і своїми рухами, щоб просто палички не зачепилися одна за одну.
У першу чергу, ви будете проходити з вашою дитиною співбесіду у викладачів. Дитині дадуть кілька найпростіших завдань, щоб визначити, чи є у неї слух, почуття ритму. Тобто, дитина відвернеться, викладач буде грати різні ноти на фортепіано і просити дитину заспівати їх. Потім награє певний простий ритм, і дитина повинна буде його проплескати у долоні. Нічого складного, але після такого невеликого прослуховування викладач скаже Вам про талановитість Вашої дитини, про те, чи має вона музичний слух. Але ж думка педагога не є істина в останній інстанції - все це досить відносно.
Обов'язково зверніть увагу на викладача як особистість. Ознайомтеся з ним, поспілкуйтеся. Адже саме він буде проводити дуже багато часу з вашою дитиною, і він повинен бути хорошим психологом і педагогом. Посидьте на заняттях з іншими дітьми, подивіться на методи викладання. Бувають випадки, коли викладачі б'ють дітей по руках, відстукували ритм по голові дитини, кричать на нього, якщо у нього щось не виходить. Такий викладач не потрібен вашої дитині…
Дитина в музичній школі може вчитися за скороченою і за повною програмою. Все залежить від набору. Є семирічки, є п'ятирічки. Перший варіант краще - тому що навантаження не таке сильне, програма майже така ж, тільки триває довше за часом. Це буде краще для дитини. Якщо Ви не хочете, щоб дитина витрачала занадто багато часу, то можна вибрати скорочений варіант, але він, як правило, не найвдаліший в плані подальшого зростання. Не забувайте, що в музичній школі багато факультативних заходів - оркестри, вокальні ансамблі. Вони беруть участь у різних конкурсах, виїжджають з виступами за кордон.
Під час випускного року перед такими малюками постає закономірне питання про те, ким бути далі. І тут вже, звичайно, вирішувати дитині. Якщо вона не бачить свого життя без музики, та весь час навчання постійно підбирає мелодії, то Вам треба серйозно поговорити з дитиною про її подальше життя.
Звичайно, є люди, які дотримуються думки, що музикою на хліб не заробиш, що потрібно щось більш серйозне, щоб не залишитися голодним на вулиці і не грати в переході. Загрожувати дитині такими страшними картинами не варто - потрібно зважити всі за і проти. Якщо дитина не дуже талановита, не вигравала конкурси, її не особливо хвалили в школі, то немає сенсу йти по музичній стезі далі. Адже за сім років навчання дитина вже цілком може виявити свою талановитість.
Будьте реалістичні, та не забувайте про майбутнє своєї дитини!
Освітній портал Сокальської громади Львівської області